УПОВНОВАЖЕННЯ, ПОВНОВАЖЕННЯ

УПОВНОВАЖЕННЯ – ПОВНОВАЖЕННЯ Уповноваження, р. мн. -ень. Надання кому-небудь права, дозволу діяти, говорити від чийогось імені. Охоче посилаю вам уповноваження про право перекладати мої оповідання (М.Коцюбинський). Повноваження. Право, надане кому-небудь для здійснення чогось, а також приймати рішення на власний розсуд: надзвичайні повноваження, необмежені повноваження. Потрібно було негайне втручання відповідальної особи з широкими повноваженнями (П.Панч); Олександр Васильович передає всі свої повноваження старшому помічникові (В.Логвиненко).

Смотреть больше слов в «Літературному слововживанні»

УПРАВА, ВПРАВА →← УОСОБЛЮВАТИ, УОСОБИТИ

Смотреть что такое УПОВНОВАЖЕННЯ, ПОВНОВАЖЕННЯ в других словарях:

УПОВНОВАЖЕННЯ, ПОВНОВАЖЕННЯ

уповноваження – повноваження Не думайте, що ці іменники синоніми. Різниця між ними є, і не тільки значеннєва. Уповноваження – надання комусь прав діяти від імені того, хто це доручає. Одержати уповноваження на проведення ревізії. “Охоче посилаю Вам уповноваження на право перекладати мої оповідання” (Михайло Коцюбинський). Повноваження – це самі права, надані для здійснення чогось. “Олександр Васильович передає всі свої повноваження старшому помічникові” (Віталій Логвиненко). Уповноваження звичайно вживається в однині, а повноваження – і в однині, і в множині (переважно). Помилка полягає в тому, що дехто слово уповноваження ставить замість повноваження. “Скоро депутати складуть свої уповноваження”, “Уряд надав послові широкі уповноваження”. В обох цих реченнях треба було вжити іменник повноваження.... смотреть

T: 106